сполучувати


Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • сполучувати — див. сполучати …   Український тлумачний словник

  • сполучувати — дієслово недоконаного виду рідко …   Орфографічний словник української мови

  • сполучати — сполучувати, сполучити (скріплювати, зв язувати одне з одним), з єднувати, з єднати, злучати, злучити, поєднувати, поєднати …   Словник синонімів української мови

  • сполучування — я, с. Дія за знач. сполучувати …   Український тлумачний словник

  • з'єднувати — I = з єднати (об єднувати одну з одною окремі частини деталі, кінці тощо), сполучати, сполучувати, сполучити, єднати; схоплювати, схопити, прихоплювати, прихопити (перев. швидко / тимчасово); зчіплювати, зчепити, зчленовувати, зчленувати (деталі …   Словник синонімів української мови

  • зафастриґувати — ґую, ґуєш, Пр. Сполучувати два або більше кусків тканини рідким швом …   Словник лемківскої говірки

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.